Основні ідеї: Вступ до хімічної науки
Можливо, ви беретеся за вивчення хімії, аби задовольнити академічну вимогу; проте, якби ви поміркували над своїми щоденними справами, то цілком могли б знайти цей предмет цікавим з глибших причин. Воістину, майже все, що ви робите або з чим стикаєтеся протягом дня, зачіпає принципи хімії. Приготування кави, варіння яєць та підсмажування хліба — усе це хімічні операції. Товари, якими ви користуєтеся — такі як мило та шампуні, тканини, у які ви одягнені, електронні прилади, що тримають ваш зв'язок зі світом, та дух, що рухає ваш автомобіль — усе це, і навіть більше, пов'язано з хімічними речовинами та процесами. Усвідомлюєте ви це чи ні, хімія є невід'ємною частиною вашого повсякденного світу. Протягом цього курсу ви засвоїте багато основних принципів, що лежать в основі хімії сучасного життя.
Хімія в контексті
Після завершення цього модуля студент зможе: Дати звіт про історичний розвиток хімічної науки від її витоків; Навести приклади, що демонструють глибоку важливість хімії в повсякденному житті; Пояснити засади наукового методу; З точністю розрізняти гіпотези, теорії та наукові закони; Навести приклади, що ілюструють макроскопічну, мікроскопічну та символічну сфери науки.
Фази та класифікація матерії
Наприкінці цього розділу студент зможе: З’ясувати основні властивості, характерні для кожного фізичного стану матерії: а саме твердого, рідкого та газоподібного; Дати визначення та навести відповідні приклади атома й молекули; Класифікувати матерію як елемент, сполуку або суміш (як однорідну, так і неоднорідну), з належною увагою до її фізичного стану та будови; З точністю розрізняти поняття маси та ваги; Продемонструвати застосування закону збереження матерії.
Фізичні та хімічні властивості
Наприкінці цього розділу студент зможе: Розпізнавати, чи мають різні властивості та перетворення матерії фізичну або хімічну природу; Розрізняти екстенсивні та інтенсивні властивості матерії, залежно від їхньої залежності від кількості наявної речовини.
Вимірювання
Наприкінці цього розділу студент зможе: Пояснити фундаментальний процес вимірювання як засіб кількісного порівняння; Визначити три основні компоненти фізичної величини; Описати ознаки та стандартні одиниці довжини, маси, об’єму, густини, температури та часу; Виконувати основні розрахунки та перетворення одиниць у межах метричної та інших встановлених систем вимірювання.
Невизначеність, точність і правильність вимірювань
Наприкінці цього розділу студент зможе: Чітко визначити поняття точності та правильності в експериментальних спостереженнях; Розрізняти точні числа та ті, що мають ступінь невизначеності; Належним чином відображати невизначеність, властиву величинам, через розсудливе використання значущих цифр; Застосовувати встановлені правила округлення до всіх величин, отриманих шляхом розрахунку.
Математична обробка результатів вимірювань
Наприкінці цього розділу студент зможе: Викласти метод аналізу розмірностей (також відомий як метод одиничних множників) як систематичний засіб виконання математичних обчислень із фізичними величинами; Використовувати принципи аналізу розмірностей для перетворення одиниць певної ознаки та проведення обчислень, де задіяні дві або більше різних властивостей.