Гесіод і «Теогонія»

Біографія Гесіода

Грецька література починається з Гомера та Гесіода, і хоча твори Гомера — «Іліада» та «Одіссея» — зазвичай привертають більше уваги, внесок Гесіода в грецьку (а отже й західну) культуру є, без сумніву, не менш важливим.

Єдині збережені біографічні відомості про Гесіода походять від нього самого. На початку «Теогонії», наприклад, Гесіод зазначає, що був пастухом і випасав отари під горою Гелікон у Беотії, регіоні центральної Греції. Саме там, за його словами, йому з’явилися Музи та дарували поетичний хист. У поемі «Праці і дні» Гесіод також повідомляє, що мешкав в Аскрі — невеликому селищі поблизу Гелікону; що мав брата Перса, з яким часто перебував у сварках; що батько Гесіода і Перса прибув до Беотії з еолійської Кіми в Анатолії; а також що сам Гесіод рідко залишав рідний край, за винятком однієї короткої подорожі через протоку Евріп шириною три милі (4,8 км) від Авліди до Халкіди. Там він узяв участь у поховальних іграх на честь Афаманта з Халкіди й здобув триніжок у співочому змаганні — подію, яку наводить як доказ поетичного дару, отриманого від Муз.

Наскільки ці біографічні відомості є історично достовірними, залишається невідомим, однак вони дають принаймні вихідну точку для дослідження творчості Гесіода. Питання про час його діяльності є складнішим. Втім, загальноприйнято вважати, що і Гесіод, і Гомер були активними у VIII столітті до н. е., невдовзі після появи грецького алфавіту. Цей період настав після століть занепаду, що послідували за тривалою Темною добою, яка розпочалася близько 1200 року до н. е., коли багато провідних середземноморських цивілізацій — зокрема хетська, ассирійська, вавилонська та мікенська — зазнали краху внаслідок природних катастроф, внутрішніх потрясінь і вторгнень груп, відомих у пізніших джерелах під спільною назвою Народи моря.

Гесіод і Гомер

Загалом Гесіод і Гомер писали в один і той самий історичний період. Вони також користувалися подібним діалектом грецької мови — різновидом іонійської греки, який зазвичай називають гомерівською або епічною грецькою. Ця мовна форма так само відрізняється від грецької класичної доби, як англійська мова Шекспіра від сучасної англійської. З огляду на ці мовні подібності не дивно, що обидва автори застосовують багато спільних поетичних прийомів, зокрема епітети — описові звороти, які підкреслюють характерну рису особи чи божества (наприклад, «громовержець Зевс» або «сіроока Афіна»).

Зрештою, Гомера і Гесіода поєднує те, що обидва поети зосереджуються на богах і героях східного Середземномор’я — зокрема на мікенській грецькій культурі, яка зникла за багато століть до їхнього народження й збереглася лише в оповідях і легендах. Водночас кожен із них по-різному підходить до цього спадку. Епоси Гомера розповідають конкретні історії про ключових діячів Троянської війни й представляють одних із найскладніших і найповніше сформованих персонажів у світовій літературі — як смертних, таких як Ахілл і Одіссей, так і безсмертних богів, зокрема Зевса й Афіну.

Натомість «Теогонія» Гесіода охоплює ширшу панораму й зосереджується на наймасштабніших темах: створенні світу й небес, народженні богів, суперечках і битвах між різними поколіннями божеств, а також численних взаємодіях між богами й смертними. Це не дивує, адже грецьке слово «теогонія» буквально означає «родовід богів». Основною метою цього твору є пояснення походження всесвіту та простеження поколінного розвитку богів — від первісних сутностей, таких як Нікс (Ніч) і Гея (Земля), до олімпійських богів, серед яких Зевс, Афіна та Гера.

Це, однак, не означає, що в «Теогонії» бракує захопливих оповідей — навпаки. Насправді цей відносно невеликий за обсягом твір містить багато найвідоміших епізодів грецької міфології, зокрема кастрацію Урана Кроносом, народження Афродіти й Афіни, війну між богами й титанами, а також міфи про Прометея, Геракла, Пегаса, Пандору, Ясона і Медею, Персея та Медузу. Крім того, поема представляє цілу низку визначних міфологічних чудовиськ, таких як Сторукі, циклопи, гарпії, горгони, Єхидна, Орфр, Цербер, Лернейська гідра та Химера.

Про «Теогонію» – підсумок

Отже, «Теогонія» Гесіода пропонує захопливий огляд грецької міфології, хоча її читання може бути складним через надзвичайну широту й складність грецького пантеону. У поемі згадується понад 400 богів, напівбогів і міфологічних істот. Багато з цих постатей розглядаються докладніше в нашій міфологічній антології, у розділі, присвяченому міфології Стародавньої Греції.

Нижче подано глосарій із відповідними посиланнями на героїв і богів, кожне з яких веде безпосередньо до відповідного міфологічного розділу.